РЕКОМЕНДАЦІЇ
щодо правил поведінки відповідальних осіб з маломобільними групами населення та особами з обмеженими фізичними можливостями.
Загальні правила поведінки відповідальних працівників ІФОАС з маломобільними групами населення та особами з обмеженими фізичними можливостями:
- обов’язково представитися відвідувачу, потиснути руку, (навіть у випадку, якщо рухи руками у людини з інвалідністю обмежені чи у неї наявний протез);
- запропонувати допомогу, дочекавшись коли вона буде прийнята, надати таку допомогу у спосіб який найбільш прийнятний для відвідувача або у такий, як вона прохає, при цьому не ображатися на відмову;
- не варто спиратися на поспішні висновки щодо потреб людини, які ґрунтуються виключно на основі візуальних спостережень, можлива ситуація, що особа має приховані обмеження;
- в разі невпевненості у тому, яка саме допомога потрібна, важливо спитати про таке у особи;
- при спілкуванні людини з інвалідністю потрібно звертатися безпосередньо до цієї людини, а не до супроводжуючої її особи;
- розмовляючи з людиною, яка пересувається на візку, необхідно розташуватися так, щоб очі були на одному рівні;
- у разі необхідності (при зовнішньому вираженні, що особі дискомфортно або на її прохання) перемістіться у більш затишніше місце для спілкування;
- при розмові з людиною, яка має труднощі в спілкуванні, слухайте її уважно, терпляче, дочекавшись доки людина закінчить фразу, без виправлянь та намагання пояснення змісту вжитих понять, у разі необхідності, потрібно ставити короткі запитання, які потребують коротких відповідей;
- розмовляючи з людиною, що не чує або має обмежений слух, погляд потрібно спрямувати прямо у вічі, говорити чітко та намагатися стояти так, щоб працівника суду та його уста було добре видно(з метою забезпечення читання по губах);
- коли особа попросить говорити голосніше чи повільніше, важливо поступово підвищувати тон, використовуючи чіткі, коротші речення, у разі якщо щось незрозуміло, необхідно повторити щойно сказане або спробувати перефразувати речення, при цьому використовувати жестикуляцію руками та аркуш паперу з ручкою;
- не варто торкатись людини з інвалідністю чи їх допоміжних засобів пересування без їх дозволу, при допомозі користувачу візка, спочатку потрібно спитати людину, куди вона хоче дістатися, а потім проінформувати її про надання допомоги щодо довозу;
- при супроводженні людини з порушенням зору чи такої, що не бачить, запропонувати взяти за лікоть та йти поруч, під час руху коментуючи шлях і маршрут, а при досягненні необхідного місця, повідомити людину де вона знаходиться;
- у будь-якому випадку не сторонитися людей з інвалідністю, поводити себе з такими особами з повагою й розумінням.
Крім загальних правил поведінки відповідальних працівників ІФОАС з маломобільними групами населення та особами з обмеженими фізичними можливостями щодо певної категорії осіб необхідно:
відвідувач суду з порушенням зору або незряча людина
- крім представлення своєї особи, представити інших присутніх осіб і розказати, де вони знаходяться;
- запитати людину, чи вона потребує супроводу;
- не хапати людину, щоб супроводжувати її, а запропонувати взяти руку супроводжуючого;
- спитати, чи хоче особа бути попередженою про сходи, двері та інші перешкоди;
- чітко сказати, де знаходиться її місце, або покласти її руку на спинку її місця чи на підлокітник;
- завжди казати людині, коли відходите назад чи йдете від неї;
- якщо людина йде з собакою - поводирем, спитати дозволу на те, щоб доторкнутися до неї та взаємодіяти з нею;
- коли скеровуєте особу, переконатися, що людина знає й розуміє кожну деталь;
відвідувач суду, який користується кріслом-візком
- опуститися на рівень очей користувача крісла або трохи відійти назад;
- не нахилятися і не спиратися на крісло чи на інший допоміжний засіб людини;
- спитати людину, чи потребує вона допомоги під час переміщення, при відкриванні дверей, при цьому пам’ятаючи, що вона може виконувати ці функції сама;
- залишити достатньо місця для тих, хто користується ходунками чи іншими допоміжними засобами під час ходи - не намагатися відібрати або схопити їх допоміжний засіб чи паличку;
- не намагатися проявляти співчуття до особи, торкаючись до її голови чи плеча;
відвідувач суду з порушенням слуху або глуха людина
- помахати рукою або доторкнутися до неї, щоб звернути на себе увагу глухої людини;
- дивитися безпосередньо на особу (навіть якщо вона користується послугами перекладача жестової мови) і розмовляти звичайним голосом, не закриваючи обличчя руками;
- намагатися не використовувати довгих складних речень;
- бути терплячим з людьми, які мають труднощі в спілкуванні, не виправлятиїх та не закінчувати речення замість них;
відвідувач суду з інтелектуальними порушеннями
- розмовляти з людиною з ІП в тому місці, де вона почувається комфортно;
- використовувати події в житті людини, як певні часові маркери (згадування дат, може ускладнювати сприйняття);
- застосовувати повтор або короткий підсумок сказаного в кінці розмови, щоб можна було впевнитися в тому, що інформація була сприйнята;
- скоротити до мінімальної кількість учасників розмови, які можуть втручатися і повідомляти свою думку під час бесіди;
- ставити питання які починаються зі слів «Хто», «Що», «Де», замість «Коли», «Чому» і «Як»;
- надавати додатковий час для відповіді на поставлені запитання під час розмови;
- використовувати короткі речення та висловлювати одну думку в одному реченні;
- застосовувати слова, які нескладно зрозуміти, щоб не перевантажувати співрозмовника надлишковою інформацією;
- ставитись до людей як до особистостей, відповідальних та дорослих;
- бути терплячим та у разі необхідності пояснити інформацію більш, ніж один раз.
*Рекомендації підготовлено з використанням матеріалів ВГО «Національна Асамблея людей з інвалідністю України» та ГПО «Права людини».