Делеговані повноваження назад уже не забереш?

         11 січня 2014 року.

Делеговані повноваження назад уже не забереш?

Іван ГАВРИЛОВИЧ

Позавчора Івано-Франківський адміністративний суд продовжив розгляд справи за позовом заступника прокурора області до обласної ради (третя особа на стороні позивача — облдержадміністрація) про визнання протиправним застосування рішення обласної ради від 10 грудня 2013 р. про втрату чинності рішення Івано-Франківської обласної ради народних депутатів від 11.07.1997 р. «Про делегування повноважень» та створення в складі виконавчого апарату обласної ради виконавчого комітету.

Цього разу колегія суддів у складі головуючого ігоря Панікара, Миколи Кишинського та Остапа Тимощука не форсувала перебіг засідання, як це було 26 грудня минулого року, а надала можливість представникам відповідача — голові обласної ради Василеві Скрипничуку і начальникові відділу правового та кадрового забезпечення виконавчого апарату облради Сергієві Федорціву та представникам позивача — старшим прокурорам відділу прокуратури області Наталії Журавльовій і Наталії Савчук, а також начальникові юридичного відділу ОДА Ярославові Щепанському повністю викласти свої аргументи в адміністративній справі, за-слухала дебати між ними. 

В. Скрипничук у своєму запереченні на позов, зокрема, сказав:
— Я не бачу в рішенні обласної ради наявності порушень або загрози порушень інтересів держави і вважаю такі висновки у позові невмотивованими. По-перше, сам предмет позову спричинений очевидним недоліком закону: навіщо обласній раді надавати повноваження, які вона повинна делегувати ОДА без права забрати їх назад? Якщо ж обласна рада не наділена правом забирати ці повноваження назад, то закріпіть їх одразу й назавжди за облдержадміністраціями. Тим часом ст. 44 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» дає підстави для цілком можливого антагонізму між обласними радами і облдержадміністраціями на місцях.

За словами В. Скрипничука, обласна рада виходила з тієї логіки, що, делегувавши свого часу своїм рішенням облдержадміністрації певні повноваження, вона має право і повернути їх собі шляхом скасування цього рішення. Представник облради в судовому засіданні нагадав, що в 2009 році Конституційний Суд України розглядав подання Харківської міської ради й ухвалив вердикт, за яким орган місцевого самоврядування має право скасовувати раніше прийняті рішення в межах своїх повноважень та в спосіб, передбачений Конституцією.

— Виконавчий комітет, — продовжив В. Скрипничук, — ми вирішили створити в складі виконавчого апарату обласної ради (не при виконавчому апараті, як написав у своєму позові заступник прокурора, хоча в цьому є суттєва різниця), створити як один з відділів виконавчого апарату. А не як виконком обласної ради (так, до речі, записали у недавніх рішеннях своїх обласних рад наші колеги — депутати у Львові й Тернополі). Хотів би у цьому зв’язку навести також приклад із діяльності Дніпропетровської обласної ради за часів відомого Павла Лазаренка, який повністю забрав усі повноваження в облдержадміністрації. Як бачите, такий прецедент в історії українського місцевого самоврядування вже був. Ми одним із пунктів оскарженого прокуратурою рішення облради якраз і звернулися до Верховної Ради України, щоб усунути ту прогалину в чинному законодавстві. Позивач і тут побачив крамолу й вимагає скасувати цей пункт (та й, зрештою, рішення обласної ради в цілому): мовляв, не наділена обласна рада правом законодавчої ініціативи. Та ми аж ніяк не подаємо до Верховної Ради проект змін до закону. Йдеться тільки про задекларовану обласною радою її позицію в цьому питанні. Позивач вимагає скасувати також пункт 1 рішення обласної ради, в якому вона висловила недовіру ОДА. Але ж статтею 34 Конституції України, рівно ж як і статтею 10-ю Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожному гарантується право на свободу думки і слова, вільне вираження своїх поглядів і переконань. Недовіру облдержадміністрації висловив колегіальний орган, що складається з депутатів — представників, а отже, й виразників думки територіальних громад. Згаданий пункт рішення — це оцінка депутатами діяльності місцевого органу державної виконавчої влади, пов’язана з нинішньою суспільно-політичною ситуацією в області й державі. Він не має імперативного характеру, не припиняє правовідносин між гілками обласної влади, а викладений у формі оціночного судження.

На мій погляд, — підсумував представник обласної ради в судовому засіданні, — цей судовий процес виник більше як політичний. Хтось хоче показати, що місцеве самоврядування не є у нас владою. В той же час ОДА, яка є органом державної виконавчої влади і якій не сподобалося рішення обласної ради, чомусь не взялася сама, без прокурора, представляти свої інтереси в суді. Я розумію, прокуратура області отримала від когось, як тепер кажуть, «месидж» і доблесно виконує ту вказівку. Тому я просив би суд повністю відмовити заступникові прокурора в задоволенні позову.

Колегія суддів позовну заяву заступника прокурора області задовольнила частково і ухвалила визнати протиправними і скасувати пункти рішення обласної ради  1, 5, 6 і 7, визнати незаконними пункти 2-4. А тими ж переліченими пунктами свого рішення від  10 грудня 2013 р. обласна рада вирішила позбавити облдержадміністрацію делегованих їй повноважень, створити виконавчий комітет виконавчого апарату обласної ради, зобов’язала виконавчий апарат обласної ради підготувати проект положення про виконавчий комітет виконавчого апарату обласної ради, зобов’язала разом з останнім постійну комісію облради з питань бюджету, фінансів, податків та інвестицій передбачити у проекті обласного бюджету на 2014 рік фінансування виконкому. Відмовив суд позивачеві у визнанні протиправним застосування пунктів 8, 9, 10 та 11 рішення обласної ради. У цих пунктах обласна рада вирішила, зокрема, звернутися до Верховної Ради України з вимогою здійснити на законодавчому рівні реформування системи місцевого самоврядування, передбачивши утворення виконавчих органів обласних та районних рад; створити в складі управління майна спільної власності територіальних громад області Івано-Франківської обласної ради відділ матеріально-технічного забезпечення та доручити цьому відділу взяти на баланс усі будівлі, що належать до спільної власності територіальних громад області, використовувані органами державної влади; управлінню майна спільної власності територіальних громад області обласної ради подати на розгляд обласної ради проект рішення про використання приміщень спільної власності територіальних громад Івано-Франківської області.

Коментуючи журналістам постанову суду, представник обласної ради в судовому засіданні Сергій Федорців сказав:

— Заступник прокурора області наполягав на повному скасуванні рішення обласної ради від 10 грудня 2013 року, проте його позовну заяву суд задовольнив частково. Стосовно ухваленого колегією суддів скасування пунктів рішення  1, 5, 6, 7 як протиправних та визнання незаконними пунктів 2-4, то ситуація буде для відповідача зрозумілішою, коли матимемо повний текст судової постанови. Тоді й стануть для нас яснішими аргументи, якими керувався суд, ухвалюючи її, тоді зможемо побачити в тексті судового вердикту підстави для оскарження його у Львівському апеляційному адміністративному суді. Апеляційну скаргу, звичайно, ми вже почали готувати. Якби відмовились подавати або якщо її не задовольнить Львівський суд, лише тоді постанова Івано-Франківського окружного адміністративного суду набуде законної сили. А поки що це тільки його позиція і не більше.