Богдан Болюк
Від 1 січня ц. р. жителі Коломийського району мали жити не те щоб за новими законами, але з новим управлінським апаратом у райцентрі — як мінімум. Адже наприкінці старого року, 11 грудня, сесія райради ухвалила рішення хоч і з трохи довгою бюрократичною назвою, зате з революційною, без перебільшення, суттю: «Про втрату чинності рішення Коломийської районної ради щодо делегування повноважень райдержадміністрації і створення в складі виконавчого апарату Коломийської районної ради виконавчого комітету». Якщо перекласти на трохи простішу мову, це означає, що районна рада вирішила більше не делегувати райдержадміністрації функції виконавчого органу, вважаючи, що це не суперечить Закону «Про місцеве самоврядування в Україні».
Однак третя гілка влади, а конкретніше — Івано-Франківський окружний адміністративний суд, заборонив першій гілці, представницькій, якою вважається райрада, «рубати під корінь» другу гілку, виконавчу, якою вважається райдержадміністрація. Що й стало підставою для нашої розмови з головою районної ради Богданом Болюком.
— Пане Богдане, перш ніж перейти до вашого бачення суті конфлікту, є потреба пояснити читачам очевидну на перший погляд річ. У районі, на відміну від міста Коломиї, діють ніби дві владні структури — райдержадміністрація і райрада. Хто кому підпорядковується і хто за що відповідає — звичайній людині розібратися важко. Тому запитання перше: чим відрізняються між собою ці структури?
— Районна рада — це орган місцевого самоврядування. Державна ж адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади, а також реалізує повноваження, делеговані їй радою.
До незалежності, коли керівною силою була комуністична партія, в кожному райцентрі діяв райвиконком. Це була та ж виконавча влада разом з районною радою, якою керував голова райвиконкому. А що таке сьогоднішня районна рада? Це виконавчий апарат, у якому працює 12 осіб, і депутатський корпус (100 осіб). У РДА готують програми соціально-економічного розвитку району, проекти бюджету району для розгляду та затвердження на сесії районної ради. У підпорядкуванні РДА — всі державні структурні підрозділи району. Отож ми, районна рада, позбавлені навіть більшості тих прав, що мали ради до 90-х років. Так, затверджуємо на сесії бюджет, запропонований РДА, але ефективно впливати на соціально-економічний розвиток району не можемо.
— Адміністративний суд, розглянувши позов РДА, обуреної рішенням сесії райради від 11 грудня, ухвалив, що доводи позивача обррунтовані. Цитую: «Оскаржене рішення... може призвести до негативних наслідків, в т. ч. фінансового характеру, як для райдержадміністрації, так і для райради. Відкликання від РДА делегованих повноважень на невизначений час призведе до порушення балансу економічного і соціального розвитку району, завдасть шкоди правам, свободам і інтересам жителів району... Без вжиття заходів забезпечення позову усунути негативні наслідки буде неможливо».
— Усе це, як на мене, надумані проблеми, так звані «лякалки». Ми ж не пропонуємо розігнати РДА, ми пропонуємо всього лише сформувати дієвий орган місцевого самоврядування — виконком.
— Пане Болюк, ви вірите, що рішення сесії від 11 грудня колись та вдасться втілити в життя?
— Однозначно вірю, майбутнє — тільки за добре налагодженим місцевим самоврядуванням. Громада здатна преспокійно дати сама собі раду, без призначеного у столиці керівника, який завжди більше дослухатиметься до окрику з області чи столиці. Я часто зустрічаюся з колегами з інших областей, і вони, наскільки можу судити, теж тієї думки, що паралельне існування держадміністрацій і рад не сприяє тому, щоб достатньою мірою вирішувати проблеми територіальних громад. Зрештою, і в Адміністрації Президента точаться розмови про потребу адміністративно-територіальної реформи. Ось ми й розпочали її, цю реформу, із заходу України. Суд поки що заборонив? Все одно раніше чи пізніше ми прийдемо до європейської форми управління. Хоча краще, звичайно, щоб це було раніше... Для цього ми направили відповідне звернення до Верховної Ради України — тільки вона може змінити закон.